Коли я прийду до Тебе,
Ти зігрієш моє серце.
Розповім Тобі про себе,
Про що мріяв, що здається.
Ти зігрієш, Ти відчуєш,
Подих на моїх долонях.
І любовью Ти наповниш,
Мене у Своїм полоні.
Полонив мене Ти світлом,
Що від рук святих відходить.
Коли я дивлюсь на Тебе,
Навіть біль мій, він проходить.
Я прийду, відкриєш небо,
І відчую ніжний дотик.
Голос Отчій розільється,
І наповнить все собою.
Я відчую, я побачу,
Твого Сина на Голгофі.
Як ломали Його тіло,
Як плювали Йому в очі.
Щоб зігріто було сердце,
Щоб відчув любов я Отчу.
Щоб я жив з Тобою вічно,
Він страждав за нас з любовью.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 10280 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Почему так живучи гипотезы, вызывающие большие сомнения - Николай Погребняк Воздвигнуты \"идолы\" деноминаций! Вы православные, и вы обязаны думать так и так! Вы католики, и вы обязаны думать так и так! Вы протестанты, и вы обязаны думать так и так! Почему, если я посмею усомниться в каком-то учении своей деноминации, то сразу же становлюсь чуть ли не богохульником? Если вы, учёные столпы богословия, уверены, что вы правы, то почему вы боитесь рассмотрения ваших аргументов и сравнения их с контраргументами?
